Новини

Дослідження: Активність громадян щодо захисту своїх прав не достатньо висока ВАЖЛИВО!

Напередодні Міжнародного Дня прав людини оприлюднили результати загальнонаціонального соціологічного дослідження «Права людини в Україні». Воно проводилося з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року  на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини» і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Усього було опитано 2002 респондентів за квотною загальнонаціональною вибіркою, яка за областями України, типами поселення (Київ, обласні центри, інші міста, села), статтю і віком репрезентує доросле населення України (18 років і старше). Опитування проводилось у всіх областях України, м. Києві та контрольованих районах Донецької і Луганської областей. Опитування не проводилось в анексованому Росією Криму, м. Севастополі та окупованих територіях Донбасу. Максимальна випадкова похибка (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% з вірогідністю 0,954.


 

У пріоритеті – право на життя

Загалом найбільш важливими для населення України є права, пов’язані із забезпеченням життєвих потреб людей: право на життя (вказали серед десяти найважливіших  78% населення),  право на соціальне забезпечення (63%), право на житло (58%), право на освіту (57%), право на працю (55%), право на достатній життєвий рівень (51%). Водночас близько половини громадян включили до десятки найбільш важливих для них право на справедливий суд (56%), право на свободу та недоторканість (53%), право на свободу думки, совісті та релігії (46%), право самому розпоряджатися своєю долею (45%).  

Найменш важливими правами для українців виявилися заборона на колективне вислання іноземців, без  індивідуального розгляду  конкретної справи (включили до десятки найбільш важливих 2% населення), заборона вислання громадян з країни (4.5%), право на створення профспілок (5%), заборона смертної кари під час війни (9%).

Найбільш цінні права

Запропонований вибір між добробутом за рахунок обмеження прав і свобод чи  готовністю терпіти певні матеріальні труднощі заради збереження своїх прав і свобод  поділив українців: третина (30%) готова в обмін на власний добробут  поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод,  35%, навпаки, заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав  готові терпіти певні матеріальні труднощі, і ще 35% не змогли зробити певного вибору.  Регіонально особливо виділяється позиція жителів Донеччини та Луганщини, де 55% населення готові терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод, і лише 22% готові обміняти їх на добробут.

 

 Ситуація неоптимістична

Оцінка населенням змін, які з часів Євромайдану відбулися в сфері прав людини, є достатньо песимістичною. Лише 4% відмітили, що ситуація в цій сфері покращилася, і ще 23% вважають, що ситуація з одними правами  змінювалася  на краще, а з іншими -  на гірше. Натомість 35% відмітили, що ситуація однозначно стала гіршою, а ще 28% вважають, що ніяких змін не відбулося. Найбільше погіршення ситуації з правами людини зазначили жителі Донбасу (60%).

Права людини в Україні

Можна припустити, що наведені негативні оцінки змін в сфері захисту прав людини чималою мірою обумовлюються загальною економічною ситуацією в країні. В переліку прав, ситуація з дотримання яких, на думку населення, найбільш  погіршилася, були виділені в першу чергу право на достатній рівень життя (погіршення в цій сфер відмітили 42%), право на соціальне забезпечення (29%)  та право на працю (27%) - тобто ті права, які пов’язані із економічною сферою, з виживанням. Натомість  погіршення ситуації з іншими правами відмічали менше 15% респондентів.

Дотримання в нашій країні основних прав людини оцінюється громадянами переважно не задовільно: при оцінці рівня дотримання базових прав особистості, політичних, соціальних та економічних, культурних та екологічних прав за 5-ти бальною шкалою, всі середні оцінки є меншими за 3 бали. Порівняно вищі  оцінки (майже задовільні) отримали дотримання політичних, культурних прав (2,95 бали), та базових прав особистості (2,93 бали), тоді як найменше оцінили дотримання соціальних та економічних прав (2,22 бали). В цілому більш високі оцінки були схильні давати жителі Західного та Східного регіону.

Права людини

 

Свої права захищають не всі

На думку опитаних, ефективнішими способами захисту прав людини в Україні є звернення до засобів масової інформації  (таку думку поділяє 28% опитаних), звернення до Європейського суду з прав людини (так вважають 19% опитаних), використання родичів та знайомих (16% виборів), звернення до суду (16% виборів). При цьому близько 19% опитаних вважають, що жодних ефективних засобів захисту прав людини у нас не існує, і ще майже 15% не змогли дати відповідь на це запитання. Особи, які успішно захищали свої права, в якості найбільш ефективних засобів для такого захисту відмічали загалом той самий набір варіантів, але також відносно частіше згадували такі варіанти, як власні дії, аж до насильницьких (16% згадувань), та вирішення питання за допомогою хабаря (12%).

Рівень активності громадян, спрямованої на захист своїх прав, є невисоким; з тих осіб, які зіштовхувалися із ситуаціями порушення своїх прав, 54% опитаних вказали, що вони ніколи не намагалися захищати свої права, і лише 46% робили такі спроби. Причому рівень подібної активності мало різниться в різних регіонах України (цей рівень є трохи більшим в Західному регіоні, і трохи меншим – у Східному).

У захисті своїх прав трохи активнішими є молоді люди та особи середнього віку (хоча й в цих вікових категоріях рівень відмови від захисту своїх прав у випадку їх порушення сягає близько 50%), тоді як в найстаршій віковій категорії не намагалися захищати свої права 62% від тих, хто потерпав від їх порушення.

Рівень активності щодо захисту своїх прав деякою мірою залежить від рівня освіти респондентів, а саме, чим більшим є цей рівень, тим частіше респонденти проявляють відповідну активність. Водночас відмітимо, що й серед найбільш освічених респондентів частка тих, хто захищав свої права, складає лише 54%. Тобто хоча до активного захисту своїх прав більш схильні вдаватися молодші, освіченіші та заможніші люди, але навіть серед них готовність до таких дій знаходиться радше на середньому рівні.

Рівень успішності дій щодо захисту своїх прав також є невисоким. З тих осіб, які намагалися захищати своїх права, лише 36% вказали, що це їм переважно вдавалося (тоді як для 64% такі спроби переважно закінчувалися невдало). Рівень успішності в захисті прав є дещо вищим в Західному та Центральному регіонах (тут він склав близько 40%, тоді як в решті регіонів успішний досвід мали лише 25% опитаних). Більш успішно свої права захищали молоді люди, особи з вищою освітою, із середнім рівнем достатку, проте навіть серед всіх цих груп успіх мали менше половини.

Перелік прав, які респондентам вдавалося успішно захищати, включає право на соціальне забезпечення (з порушенням цього права зіштовхувалися 25% з тих, хто успішно його захистив), право на достатній рівень життя (21%), право на свободу та особисту недоторканість (19%), право на працю (16%).

Із засобів, які використовуються для захисту своїх прав, найпопулярнішими є використання соціальних зв’язків (допомоги родичів та знайомих – такий спосіб вирішення проблем використовували 29% з тих, хто активно захищав свої права), та звернення до суду (цей спосіб використовували 26%). Крім цього частіше за інші способи згадувалися звернення до поліції (20% випадків) та звернення до місцевих органів влади (17% випадків). Найменше використовувалися звернення до окремих міністерств, партій чи до депутатів.

Використання для захисту своїх прав соціальних зв’язків є переважаючим лише у Західному та Центральному регіонах (причому в Західному регіоні цей засіб використовували більше половини опитаних). Натомість в Південному та Східному регіонах першість утримує звернення до суду. В Центральному, Південному та Східному регіонах одним з основних способів захисту своїх прав є звернення до поліції.

Одним із можливих способів захисту своїх прав, на думку респондентів, є самостійне здійснення правосуддя (самосуд). Ставлення до таких дій в нашому суспільстві є неоднозначним: неприпустимими їх вважають половина опитаних, проте 38% вважають, що самосуд є припустимим за певних обставин, і ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданий та прийнятний. Найвищим рівень несприйняття ідеї самосуду є серед жителів Донбасу (71% цілковито проти цього); в інших регіонах однозначно проти приблизно половина опитаних. Натомість жителі Західного, Східного та Центрального регіонів трохи більш схильні до обмеженого заперечення (припускаючи існування обставин, які виправдовують такі дії).

 

Як захищають свої права громадяни

Матеріали надані Центром інформації про права людини 

Останнє редагуванняП'ятниця, 09 грудня 2016 12:33
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83