Відбулося засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради

Сьогодні відбулося засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради. На ньому розглядались питання: про ухвалення рішення з питання про стан та перспективи соціально-економічного розвитку України на 2015-2016 роки в контексті започаткованих реформ і курсу на євроінтеграцію; про пропозиції щодо шляхів подальшого реформування податкової системи України, в тому числі розміру єдиного соціального внеску; про пропозиції щодо напрямів реформування системи оплати праці. У засіданні взяв участь й голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.

DSC 1885Саме засідання розпочалося з двадцятихвилинним запізненням. Оскільки голова НТСЕР, міністр соціальної політики Павло Розенко затримався через невідкладні державні справи. А віце-прем’єр-міністр, міністр культури  В’ячеслав  Кириленко прибув із годинним запізненням. Першим слово надали представникам роботодавців Дмитру Олійнику. Потім слово взяла голова Комітету ВРУ з питань податків та податкової політики Ніна Южаніна. Обидвоє говорили  про концепцію податкової реформи.

За словами Михайла Волинця, не дивлячись на те,що порядок дня передбачав розгляд актуальних питань, засідання відбувалося так, що впору було заснути.

«У такі моменти усвідомлюєш, що у цих урядових залах засідання нема сприйняття реального життя, – сказав голова КВПУ. – Виходячи з власного життєвого та професійного профспілкового досвіду, розумію, що масштабних вуличних акцій нам не уникнути.  Економічне становище в Україні погіршується й водночас зростає безробіття та заборгованість з виплати зарплат. І в цей же час складається враження, що владним структурам до цього нема діла. Як і немає у них відчуття  відповідальності та бажання турбуватися про громадян країни. Саме на цих питаннях я акцентував увагу на засідання НТСЕР.  Потрібно усім зрозуміти, що за такої політики, акції протесту – це лише питання часу. І на скільки вони будуть керованими або болісними, залежить від того, хто їх очолить, і в яке русло направить. Принаймні незалежним профспілкам уже зараз треба задумуватися, якою буде їх роль у найближчі місяці, і чи зможуть разом  неформальними лідерами брати на себе відповідальність у період протестів. Та є й кращий шлях: вже зараз уважно поставитися до того, що відбувається в країні та вирішувати проблеми відповідально,  за круглим столом і через соціальний діалог. Хочеться сподіватися на краще…»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *