Загальні

Чому використання торфу зводиться до мінімуму ВАЖЛИВО!

Про перспективи та проблеми торфовидобувної галузі йшлося на прес-конференції, що відбулася у прес-центрі Національної спілки журналістів України. У вступному слові голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, перш ніж перейти до основної теми заходу, повідомив, що шахтарі копальні імені Г.Капустіна ПАТ «Лисичанськвугілля», які 32 доби перебували під землею, припинили акцію протесту та вийшли на поверхню. За його словами, щоб отримати зароблене важкою працею, гірники по всій Україні змушені вдаватися до різних форм протесту: оголошувати голодування, перекривати вулиці обласних центрів та автомобільних магістралей.

Далі Михайло Волинець нагадав, яку роль в економіці держави відігравала торфовидобувна промисловість ще донедавна. Торф традиційно використовувався як паливо для цукрових і спиртових заводів, шкіл, лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та потреб населення, а також як добриво. З розвитком газифікації й електрифікації торф як енергетичний ресурс почав втрачати позиції. Але торфобрикетні заводи будувалися й далі, оскільки цей вид палива був надзвичайно популярним у побутових споживачів, до яких не дійшла газифікація.

«Ще у 1990-х роках в Україні видобувалося близько 10 мільйонів тонн торфу. Із нього частина йшла на паливо, а решта – на покращення якості ґрунтів, - зазначив лідер НПГУ. – Нині ж державний концерн «Укрторф» щороку видобуває лише 500-550 тисяч тонн торфу, з якого 30-40 тисяч тонн мають сільськогосподарське призначення, а решта – паливне. Із 26 торфобрикетних заводів, які колись працювали в Україні, нині функціонує лише 5. Та й тим штучно чиняться перепони у роботі. Хоча торф міг би бути альтернативою газу у деяких регіонах. Наприклад, Рівненській, Сумській, Чернігівській, Волинській та деяких інших областях. За підрахунками науковців, 78 тонн торфобрикету замінює 36 тисяч кубів газу. Тому виробництво тепла з використанням торфу може бути дешевшим від газу. Зважаючи на високу ціну імпортованого, здебільшого російського, газу, торф, якщо з нього виробити пелети чи брикети, може бути доволі перспективним видом палива».

Про загальну картину того, що відбувається у торфовидобувній галузі, розповіла заступник голови Незалежної профспілки гірників України, голова первинного осередку НПГУ ДП «Волиньторф» Аліна Базарнова. «Кожне з об’єднань, які входять до складу концерну «Укрторф», має достатньо в чомусь подібних проблем, - зауважила вона. - Зокрема в успішно працюючому ДП «Волиньторф» кілька років поспіль не виділяються землі під видобуток торфу. Внаслідок цього вже наступного сезону можу зупинити роботу завод у Маневичах – єдине промислове підприємство на увесь район. Як наслідок – людей очікує скорочення. Схожа ситуація і в Житомирській області – на Олевському торфобрикетному заводі. Там через бюрократичні перепони також ніяк не можуть вирішити питання із землевідведенням. Хочу кілька слів сказати про торфовидобувників із Чернігівщини, зокрема зі Смолинського заводу. Цього року профільне міністерство мало виділити їм 15 мільйонів гривень – на переоснащення. Але ці кошти до підприємства так і не надійшли, осівши десь на рахунках. Постає питання: як же їх освоїти?»

Виступ Аліни Базарнової доповнив Михайло Волинець. За його словами, вирішенню багатьох проблем у галузі могла б посприяти відповідна програма, до розробки над якою варто було б долучити фахівців профільного міністерства, науковців, спеціалістів обласних та районних державних адміністрації, на території яких ведеться торфовидобуток. «Незалежна профспілка гірників України також не залишилася б осторонь і обов’язково узяла участь у напрацюваннях цього документа», - наголосив Михайло Волинець.

Голова первинного осередку НПГУ Смолинського торфобрикетного заводу ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов та головний механік цього заводу Володимир Грищенко здебільшого розповідали про кадрову вакханалію. Нещодавно керувати їхнім підприємством призначили вже 23-го за ліком директора. Причому абсолютно не переобтяженого відповідною освітою. Головна заслуга новопризначенця у тім, що він - помічник першої заступниці Голови Верховної Ради Ірини Геращенко. Як зазначив Андрій Страхов, на загальних зборах трудового колективу одностайно було вирішено вдатися до крайнього засобу вирішення колективного трудового спору – страйку з припиненням роботи підприємства. Відтак із 14 листопада смолинці офіційно страйкують. Роботу обіцяють відновити, як тільки буде виконано їхні вимоги. Зокрема - скасовано наказ Міненерговугілля про призначення Іллі Рокочія директором ДП «Чернігівторф».

На сайті Смолинського торфобрикетного заводу є інформація, що працівники наполягають на відставці керівника концерну «Укрторф» Андрія Озерчука. Адже, як зазначається, за той час, як він «рулить», було знищено тринадцять із двадцяти торфозаводів. «Три роки тому з подачі Озерчука на підприємство завели під виглядом інвесторів підприємство з російським корінням ТОВ «Терма Груп», - зазначається у повідомленні. - Тоді трудовому колективу вдалося вигнати рейдерів і відновити роботу заводу, однак штучно створені керівництвом ТОВ «Терма Груп» борги заводчани гасять і до сьогодні».

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83