«Україна має дефіцит енергоносіїв власного виробництва, витрати на теплоенергію в бюджеті держави і кожної сім’ї з кожним роком зростають. Одним з видів альтернативного палива є торф. Видобуток торфу в Україні за останні 20 років знизився в 30 разів, закрилося понад 40 торфовидобувних підприємств», – йдеться у зверненні Незалежної профспілки гірників України, адресованому керівникам усіх фракцій та депутатських груп у Верховній Раді.
Зазначається, що основного удару по галузі завдано з часу прийняття Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. Згідно зі статтею 150 Земельного кодексу України, «торфовища з глибиною залягання торфу понад 1 метр і осушені незалежно від глибини відносяться до особливо цінних земель», це всі придатні до промислової розробки родовища України. Зміна цільового призначення цих земель дозволяється тільки за погодженням з Верховною Радою (ст.20 Земельного кодексу України). Торфовидобувні підприємства, які вже мають спеціальний дозвіл на користування надрами, змушені отримувати погодження Верховної Ради на зміну цільового призначення декількох гектарів землі, необхідних для заміщення відпрацьованих торфорозробок. Не дочекавшись такого погодження, підприємства закриваються. Практично поставлено заборону на існування торфовидобувної галузі.
З огляду на зазначене, Незалежна профспілка гірників України просить депутатський корпус прискорити процес розгляду законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра) від 07.05.2015 року № 2793, яким повернути положення, що існували в Земельному Кодексі України від 13.03.1992 р. і попередніх нормативних документах, що стосувалися торфовищ. У ст. 33 попереднього Земельного кодексу була захищена від промислової експлуатації частина торфовищ, які були цінними продуктивними сільськогосподарськими землями, захищена також частина торфовищ, які входять до складу заповідників, на решті торфовищ планувався і здійснювався видобуток торфу.
Усі питання, що стосуються надр, пріоритетів екології, порівняння економічної ефективності наявного стану використання земель із їх ефективністю при видобутку корисних копалин, погодження землевласників, докази чинних землекористувачів та інше враховуються при розгляді заяв на отримання спеціальних дозволів на користування надрами в межах ліцензійної ділянки. Видобування торфу можливе лише за наявності спеціальних дозволів на користування надрами. Якщо дозвіл видано, то всі відмови в наданні земельних ділянок для видобування корисних копалин в межах дозволу суперечать даним раніше погодженням, перекреслюють усі сподівання, усі фінансові затрати, які надрокористувач поніс при отримані дозволу, будівництві гірничодобувного підприємства, придбанні техніки та ін.
«Затягування, а тим більше відмова в отриманні земельної ділянки в межах спеціального дозволу на користування надрами його власнику порушує його права, – наголошується у зверненні. – З метою усунення правових колізій та розвитку торфовидобувної галузі України просимо внести на розгляд Верховної Ради законопроект від 07.05.2015 № 2793 та підтримати його».