Новий проект МОП: Поліпшити стан безпеки праці на шахтах України

Міжнародна організація праці за підтримки уряду Канади розпочала реалізацію трирічного Проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України». Він також має на меті виконання положень Програми гідної праці  для нашої країни, зокрема в частині зміни законодавства про безпеку та гігієну праці, відповідно до норм  МОП і директив ЄС. Конфедерація вільних профспілок України долучилася до цього проекту.


 

Не належна імплементація Конвенцій

Підприємства гірничодобувної галузі роблять великий внесок в економіку України. Водночас ця сфера залишається однією з найнебезпечніших: у ній спостерігаються високі показники нещасних випадків на виробництві, включно зі смертельними наслідками, а також професійних захворювань, зокрема, органів дихання. Так, у березні цього року на шахті «Степова» загинули 8 гірників. На відкритті проекту національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук сповістив ще один трагічний випадок на ДП «Львіввугілля».  Зранку на шахті «Великомостівська» від удару струму загинув гірник. Це був другий випадок смертельного травматизму на підприємствах галузі за тиждень. Ця страшна статистика зайвий раз засвідчує, що потрібно терміново покращувати рівень безпеки праці на робочих місцях галузі.

DSC 2691

«Шляхом спільних зусиль Україна зробила великий крок уперед й ратифікувала реалізації цілої низки Конвенцій, зокрема №81 та №129, які регламентують діяльність інспекції праці,– нагадав Сергій Савчук. – Це, звичайно, й Конвенції №176, №174, №155, які мають стосунок до охорони праці на шахтах. Однак належна імплементація документів суттєво відстає від темпівїх ратифікації. Кілька днів тому на засіданні Комітету Міжнародної конференції праці із застосування Конвенцій заслухали питання виконання Україною Конвенцій №81 та №129. Там звертали увагу на недоліки із застосування міжнародних норм й стосовно безпеки і гігієни праці на шахтах. Усі учасники засідання закликали Україну максимально використовувати потенціал співробітництва з МОП. Оскільки ситуація із безпекою на шахтах є надзвичайно складна».

Україні потрібна технічна допомога

Сергій Савчук висловив сподівання, що новий проект технічного співробітництва МОП зробить свій потужний внесок у гарантування безпеки та гігієни праці у вугільній галузі. На важливості його впровадженні зосередилася й перший заступник Міністра соціальної політики України Ольга Крентовська.

«Уряд задекларував своє прагнення привести наше законодавство у відповідність до європейських стандартів у сфері праці, – наголосила вона. – І ми хочемо це робити дуже активно. Звичайно, розуміємо, що цю роботу самотужки зробити буде важко. Тому технічна допомога тут потрібна».

Ольга Крентовська зазначила, що проблеми у вугільній галузі поглибилися,  й у їх вирішенні уряд сподівається на підтримку  роботодавців та профспілок.

Голова Ради Всеукраїнського об’єднання обласних організацій підприємців гірничодобувної галузі «Федерація роботодавців гірників України» Сергій Сторчак також говорив про необхідність переймати європейський досвід. Він зокрема відзначив, що українським роботодавцям варто вчитися у своїх іноземних колег й розуміти, що успіх бізнесу вимірюється не тільки у прибутках, а й у рівні безпеки виробництва.

Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега навів невтішну статистику травматизму у вугледобувній галузі. Він відзначив, що міжнародні експерти вже оцінюють умови роботи на шахтах східного регіону, планують відвідати і копальні Західної України. Роман Чернега вважає, що це допоможе ознайомитися з реальними проблемами та визначити шляхи їх  подолання.

DSC 2706

Життя – головний пріоритет

Заступниця голови незалежної профспілки гірників України Наталія Левицька також відзначила важливість реалізації проекту у нелегкий для України час. У вугільній галузі дійсно дуже складна ситуація, яка створювалася роками й до цього призвело неналежне ставлення влади до галузі.

«Аварія на шахті «Степова» у березні відкрила очі посадовцям на ту ситуацію з охороною праці на гірничодобувних підприємствах, – зазначила вона. – Минулого року наша профспілка говорила про проблеми у цій сфері: незабезпечення засобами індивідуального захисту, застаріле обладнання та недостатнє фінансування сфери. На жаль, тоді влада не вжила належних заходів.   Після аварії на «Степовій» урядовці говорили про виділення 200 млн грн на охорону праці на державних шахтах. Сьогодні вже червень, а грошей  немає. Показовим є й скорочення Списків №1 та №2, які надають право виходу на пільгову пенсію. Наведу приклад з ПАТ «Львівська вугільна компанія». На цій збагачувальній фабриці провели атестацію робочих місць, яка підтвердила їх шкідливість. Але за незрозумілих причин, працівників позбавили права вийти на пільгову пенсію. І це при тому, що умови праці на фабриці не змінилися. Сподіваємося, що в рамках нового проекту  МОП ми перейдемо від слів до діла, й зрушимо ситуацію з місця».

Наталія Левицька також  наголосила, що у влади головним пріоритетом повинні бути життя  та здоров’я трудівників. 

Змінювати систему оплати праці

У свою чергу, головний технічний інспектор НПГУ Сергій Сименко акцентував на відсутності фінансування заходів для забезпечення охорони праці на державних шахтах. За його словами, через складну економічну ситуацію держпідприємства не в змозі самостійно забезпечити виконання охоронних норм на підприємствах.

DSC 2710

«Тому профспілки піднімали питання, щоб держава взяла на себе фінансування забезпечення ЗІЗ і колективних заходів захисту на цих шахтах, – розповів Сергій Сименко. – Але навіть обіцяних 200 млн грн ще немає. А це ті гроші, які потрібні були ще позавчора».

Сергій Сименко  закликав міжнародних експертів МОП, залучених у проект, враховувати особливості роботи наших шахтарів.

«Мотив українського шахтаря – працювати, щоб заробити та вижити, – пояснив він. – У нас це передбачує система відрядно-преміальна оплати праці на держпідприємствах. Хоч у ст.3  Закону «Про престижність шахтарської праці» передбачено перехід на погодинну оплату праці. Цю норму лобіювали профспілки, щоб трудівники спокійно працювали за інструкціями. На жаль, закон ухвалений ще у 2008 році, але досі не відбувся перехід на погодинну систему оплати праці».

Мільярдні збитки від порушень норм

Експерти МОП, залучені до проекту, уже встигли побувати на українських шахтах та оцінити умови праці на них. Своїми враженнями поділився старший спеціаліст з питань соціального захисту Кеніче Хіросе.

DSC 2703

«Ми відвідали вже дві шахти у Кривому Розі й це відкрило мені очі на ситуацію, – зазначив він. – Ми побачили, в яких реальних умовах працюють гірники. Під час нашого візиту на одній з шахт Кривого Рогу сталася аварія. Стосовно зарплат у гірників, то, може, вони й вищі  ніж середні у країні, але не знаю,чи можна їх назвати чесними. Тому розумію невдоволення трудівників, які виходили нещодавно на протести у Кривому Розі. У гірничодобувній галузі багато дилем, і наш проект замалий для їх вирішення. Та, сподіваюся, він зможе привернути увагу відповідальних за політику у цій сфері».

Міжнародний експерт МОП з Фінляндії Вікінг Хусберг вважає, що в Україні потрібно зробити детальний аналіз ситуації з безпекою праці у вуглепромі, на основі якого соціальні партнери повинні дійти до спільного бачення проблем.  Також експерт звернув увагу на важливість роботи інспекції праці.  

DSC 2709

«Конвенція МОП №81 передбачає вільний доступ інспекторів праці на робочі місця, – нагадав Вікінг Хусберг. – Але у так званих нових незалежних державах чомусь часто вважають, що звуження можливостей інспекції перевіряти буде корисним для економіки. З цим я кардинально не погоджуюся. Для прикладу можу навести Фінляндію. Там підрахували, що через незабезпечення  належного рівня охорони праці країна втрачає 24 мільярди євро на рік.  І це великі гроші. Але безпека праці – не тільки питання збереження коштів, а й життя».

Основними цілями проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України» визначили: сприяння у розробці Національної стратегії з безпеки та гігієни праці, а також у створенні та впровадженні підходів у цій сфері, які відповідають міжнародним стандартам та директивам ЄС; зміцнення потенціалу соціальних партнерів для реалізації практичних заходів з управління охороною праці на робочому місці та просування превентивної культури шляхом обміну досвідом й розповсюдження позитивних практик.  Він триватиме до 31 березня 2020 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *