Загальні

Створено платформу «За рівність і недискримінацію у праці» ВАЖЛИВО!

З 2010 року становище українських жінок на ринку праці з року в рік погіршується за всіма показниками. Промовистим є той факт, що заробітні плати жінок як джерело їх доходів та економічної самостійності складають від 0.47% до 0,78 зарплат чоловіків. Та різниця оплата праці – не єдина проблема. Про те, які виклики на шляху до гендерної рівності треба долати, обговорювали на круглому столі щодо забезпечення рівноправності у сфері праці. Також його учасники  перейшли від слів до справи: створили платформу «За рівність і недискримінацію у праці», щоб спільно удосконалювати трудове законодавство у цій сфері.  Її ініціаторами стали: Бюро соціальних та політичних розробок, ГО «Трудові ініціативи», Київський інститут гендерних досліджень, Конфедерація вільних профспілок України, Науково-дослідний інститут праці та зайнятості населення Міністерства соціальної політики та НАН України. Вони підписали відповідний меморандум про співпрацю.


 

Відсутність законодавчих гарантій

Відкриваючи зустріч, юристка ГО «Трудові ініціативи» Олена Михальченко наголосила, що усім зацікавленим у встановлені рівності на ринку праці необхідно об’єднувати зусилля. З цією ціллю представники громадянського суспільства й вирішили створити платформу «За рівність і недискримінацію у праці».

Олена Михальченко. Створення платформи за рівність та недискримінацію на ринку праці

«У Трудове та антидискримінаційне законодавство України часто вносяться лише точкові зміни, які, на жаль, не гарантують рівного доступу до справедливо оплачуваної праці, фахових навичок, соціальної допомоги для жінок та чоловіків, - пояснила вона. – Учасники новоствореної платформи  розпочинають цілеспрямовану й узгоджену роботу задля забезпечення рівних прав на ринку праці та сфері зайнятості».

Та навіть чинне трудове законодавство на практиці часто порушується. Олена Михальченко розповіла, що  при ГО «Трудові ініціативи» діє центр захисту трудових прав, юристи якого консультують громадян та допомагають їм захищати свої законні інтереси.

До речі, минулого року більше половини консультацій вони надали саме  жінкам з приводу порушення їхніх трудових прав. І 1/5 цих звернень були пов’язані з порушенням законодавства щодо працівниць, які мають неповнолітніх дітей. Не зважаючи на пряму заборону звільняти одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням), права жінок порушуються, до того ж - вони першими підпадають «під удар» у разі скорочень на підприємствах.  Серед тих, хто звернувся до фахівців ГО «Трудові ініціативи», була й Катерина – працівниця Міністерства соціальної політики України. Її скоротили, не зважаючи на те, що вона – одинока матір. Катерина звернулася до суду, але програла першу та апеляційну інстанції: судді не визнавали факту, що вона є матір’ю-одиначкою, хоча були подані необхідні докази. На жаль, через невизнання очевидного факту, підкріпленого доказами, жінка розчарувалася у судовій системі, й відмовилась продовжувати захищати свої права у касаційній інстанції. Власне, такі приклади у нашому сьогодення непоодинокі.

Мало піклуються про сільську трудівницю

Голова правління Бюро соціальних та політичних розробок Ростислав Дзундза акцентував на тому, що неурядові та профспілкові організацій, які ініціювали створення платформи, уже мають досвід ефективної співпраці.

Ростислав Дзундза Платформа за рівність на ринку праці

«У цьому році наші організації подали коаліційне повідомлення в рамках  Універсального періодичного огляду про ситуацію та стан дотримання трудових прав жінок в Україні, - пояснив він. – Наші пропозиції були враховані. Ми ж зрозуміли, що цю справу треба продовжувати».  

статистика КІГД

 Джерело: Київський інститут гендерних досліджень

У цьому звіті в рамках УПО, зокрема, відзначено поширення практики укладання трудових угод з жінками на короткі терміни. І це задля того, щоб  під час вагітності чи відпустки з догляду за дитиною звільнити працівницю без виплати соціального забезпечення. Існують й великі групи жінок, які  зазнають множинної дискримінації, а їхні трудові права особливо обмежені. Це, наприклад, молоді жінки, які мають менші шанси працевлаштуватися й гірший доступ до освіти, яка у подальшому забезпечить їх робочим місцем з гідною оплатою. Особливої уваги потребують сільські жінки працездатного віку, які складають третину всіх жіночого населення України цього ж віку. Вони практично позбавлені можливостей офіційно працевлаштуватися, і у подальшому мати соціальні гарантії та пенсії. Згідно зі статистикою, у 2016 році середньомісячна зарплата жінок, зайнятих у сільському господарстві, склала 2762 грн.  Часто через брак роботи у своєму селі жінки змушені їхати працювати у містах, бо ж ще треба витрачати  час та гроші на довгу дорогу. Також експерти відзначили, що українське «охоронне» щодо жінок трудове законодавство все ще не адаптоване до реальних потреб.

 

Статистика 2 сільські жінки

Джерело: Київський інститут гендерних досліджень

 

 Потенціал профспілок – в дію

У свою чергу директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик відзначила, що на етапі підготовки альтернативного звіту в рамках УПО став видимим масштаб проблем.

Марфа Скорик. Створення платформи За рівність на ринку праці

«Ми робили огляд ситуації з 2010 по 2016 рік, - зазначила вона. –У 2012 році, коли в Україні була проведена адміністративна реформа, держава фактично втратила можливість управління у сфері. Тоді ж було скорочено Міністерство у справах сім'ї та молоді, й три роки до Мінсоцполітики передавалися повноваження у сфері рівності на ринку праці. І ми зіткнулися з прикрою ситуацією: браком даних, експертиз та експертів. Водночас побачили, що діють об’єднання людей, які активно працюють над питаннями дотримання трудових прав та недискримінації жінок. Відзначу великий потенціал у цій сфері у різних профспілкових організацій. Певна, він буде ефективним. Сподіваємося, що разом ми зможемо змінити ситуацію на краще».

Наталя Левицька, заступниця голови Конфедерації вільних профспілок України підтвердила, що профспілки давно працюють у напрямку досягнення рівності на ринку праці та подолання дискримінації. У профцентрі працює спеціальний Комітет з питань захисту жінок та  гендерної рівності.

Наталія Левицька на створенні платформи за рівність на ринку праці

Законодавчі загрози 

Говорячи про проблеми,  Наталія Левицька зазначила, що останнім часом законодавчі норми погіршують становище жінок-працівниць.

«Наприклад, уряд скоротив  Списки №1 та №2, які дають право працівникам, зайнятим у важких і шкідливих умовах,  на пільговий вихід на пенсію, - сказала вона. - Від цього постраждали й жінки. Так, скажімо, на збагачувальній фабриці ПАТ «Львівська вугільна компанія», де більшість трудового колективу - працівниці, провели атестацію робочих місць, яка підтвердила їх шкідливість. Та, попри це, жінок все-таки позбавили права  на пільгову пенсію».

У свою чергу голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець  звернув увагу на негативні наслідки ухвалення нового проекту Трудового кодексу (законопроект №1658) у контексті дотримання для прав жінок.

михайло Волинець платформа за рівність на ринку праці

«Автори законопроекту вирішили, що можна  дозволити роботодавцям викидати на вулицю одиноких матерів, - сказав він. – Так статтею 108 проекту створено можливість звільняти  таких працівниць, які мають дітей віком до 15 років, на загальних підставах, передбачених статтею 92 проекту ТКУ. Наприклад, у разі систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов’язків (до речі, систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків працівником, до якого щонайменше двічі протягом року застосовувалися дисциплінарні стягнення та на день порушення вони не зняті); прогул (відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин); розголошення комерційної або іншої, захищеної законом, інформації тощо». 

Завершився круглий стіл урочистим підписанням меморандуму співпраці у рамках платформи «За рівність і недискримінацію у праці». Підписанти сподіваються, що до їхніх лав долучатимуться й усі охочі. 

Медіа

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83