Загальні

Мінімальна зарплата в Україні: популізм чи шанс на зростання? ВАЖЛИВО!

Розмір мінімальної зарплати, який є одним з найпоширеніших способів впливу на розподіл доходів на ринку праці, фіксується законодавством 90% країн світу. Звісно, кожна держава має свої особливості розрахунку та механізми впровадження цього показника. В Україні з 1 січня 2017 р.  мінімальна зарплата складає 3200 грн., але  водночас, відповідно до законодавчих змін, змінилося значення самого визначення цієї державної гарантії. У контексті цих подій є актуальним аналіз наслідків таких нововведень як  для економіки, так і для пересічних  громадян, а також міжнародного досвіду у цій сфері. Саме тому представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні організувало конференцію «Політика у сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?». Цей захід проводився, як оффлайн-подія в рамках масових онлайн-курсів «Права трудівників в умовах глобальної економіки».


 

Імплементувати та аналізувати

Організатори конференції відзначали, що упродовж останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Водночас спостерігається неспроможність профспілок запобігти зниженню мінімальної зарплатні  відносно до середньої по країні. Зміни у розмірі цих показників можуть впливати на розподіл доходів, рівень зайнятості населення та цін. У той же час емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показали, що прямого зв’язку між величиною «мінімалки» та ситуацією з безробіттям немає. А от  доходи низькооплачуваних робітників вона змінює на краще.

 У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Таке політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу цієї державної гарантії на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала на нововведення з великою підозрою та навіть охрестила її популістською. Більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3%. Деякі з них припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.

Під час конференції учасники, серед яких були представники уряду, роботодавців, профспілок, міжнародних та вітчизняних організацій, науковці, намагалися знайти відповіді на такі питання: хто виграє від підвищення мінімальної заробітної плати в Україні та  як це позначиться на ринку праці, цінах; яким чином впроваджувати   плату та проводити моніторинг імплементації. Представник Фонду Фрідріха Еберта в Україні Марсель Рьотіг  відзначив, що ці питання особливо актуальні для України, яка перебуває в кризі. Маріко Учі з Міжнародної організації праці повідомила про те, що МОП отримала запити з країн регіону про технічну підтримку в питаннях розробки політики у сфері мінімальної зарплати. Вона також наголосила на важливості проведення соціального діалогу під час змін у цій сфері.

Саме про відсутність широких консультацій перед ухваленням рішення про збільшення мінімалки удвічі говорив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.  

«Ми стурбовані  останніми змінами параметрів мінімальної зарплати, - сказав він. –   Її  збільшення удвічі відбулося без консультацій з соціальними партнерами: як з профспілками, так і роботодавцями. Ми не заперечуємо необхідність підвищення доходів громадян. Та ми хотіли б, щоб кожне таке рішення було результатом діалогу, й щоб супроводжувалося позитивними змінами у інвестиційному кліматі».

Відсутність соціального діалогу

На проблемі відсутності реального соціального діалогу щодо таких важливих питань, як визначення мінімальних державних гарантій, діалогу з незалежними профспілками зосередився у своєму виступі голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.  

«Тема, яку підняли на конференції – дуже важлива для людей найманої праці, з огляду на їхнє складне становище, - зазначив профлідер. –  Влітку минулого року профспілки запекло відстоювали те, щоб не було розриву між мінімальної зарплатою та розміром першого тарифного розряду. Тоді мова йшла про 265 грн., й  профспілки  погодилися на компроміс: різницю ліквідують  до 2017 року. Та, раптово, щоб підняти  свій низький  рейтинг, влада без консультацій оголосила новий розмір мінімальної зарплати -  3200грн. При цьому прожитковий мінімум залишився на рівні 1600 грн. Й розрив між цими показниками – 1600 грн. У якій крані таке допустимо? У тій, де  нема соціального діалогу  партнерів. Після цього 6 грудня 2016 року  Верховна Рада ухвалила закон № 1774, який почав діяти з  1 січня цього року. Ним була зламана система оплати праці в Україні.  Кабмін взяв на себе повноваження визначати сітку тарифних ставок і посадових окладів,  міжрозрядного коефіцієнта. І найгірше: цим законом було передбачено внесення змін до соціально спрямованих 40  законів.  Профспілки та роботодавців зобов’язали в тримісячний термін переглянути усі  колективні договори та угоди усіх рівнів. Де ми маємо, в першу чергу, торкнулися питання оплати праці і своїми руками перекреслити усі напрацювання, зроблені упродовж багатьох років. В умовах глибокої  кризи та  війни ми не отримаємо кращі колдоговори. І при постійному зниженні рівня життя, зростанні тарифів  та цін ми отримаємо недовіру громадян як до влади, так і до нас».

До речі, державний секретар Мінсоцполітики Віктор Іванкевич у своєму виступі зазначив, що питання  мінімальної зарплати  – пріоритетне у проведенні реформ. І діяльність у цьому напрямку потрібно посилювати, як складову економічного розвитку   запровадження європейських стандартів. Водночас постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше констатував, що  кожні зміни у політиці мінімальної зарплати повинні обов’язково обговорюватися із соціальними партнерами. Власне, він прогнозував, що її збільшення може призвести до поширення практики часткової зайнятості на ринку праці. Щодо довготривалої перспективи економічного розвитку, то для цього, на думку МВФ, треба зменшувати тіньовий сектор економіки.

«Для цього треба поглянути на різні обхідні шляхи, які дозволяють не платити податки у різних сферах, – сказав Жером Ваше. Також необхідно звернути увагу на податкові перевірки та інспекції праці.   Варто подивитися на можливості різних податкових ставок для різних типів працівників та роботодавців. Треба брати до уваги й те, що зарплата   залежить й від колдоговорів».

Представник МВФ вважає, що необхідно задуматися над тим, який  в країні  діє Трудовий кодекс…

Де заробляють 245 гривень за годину?

На конференції від імені Міжнародної організації праці виступив Патрік Белсер. Він зробив короткий екскурс в історію розробки Конвенцій № 26 про запровадження процедури встановлення мінімальної заробітної плати  та  №131 про встановлення мінімальної заробітної плати. А також навів приклади світової практики встановлення рівня цієї державної гарантії. «Ефективна мінімальна заробітна плата повинна збільшуватися час від часу, - зазначив він. – У багатьох країнах це робиться на регулярній і передбачуваній основі.  Найбільш часті критерії, які враховуються при її визначенні: зміни в вартості життя, економічному зростання і продуктивності праці, загальні економічні та трудові умови».

Скажімо, у Німеччині мінімальну зарплату впровадили тільки 2012 році й зараз вона складає 8,50 EUR на годину – очікується її збільшення до 8,84 EUR. Директор архіву тарифних  угод при Інституті економічних та соціальних наук Фонду Ганса Бьоклера Райнхард Біншпінк відзначив, що при цьому попри деякі негативні прогнози рівень зайнятості населення не зменшився.

«У жовтні 2016 року було зареєстровано понад 1 млн 300 тисяч   нових регулярних робочих місць (у порівнянні з жовтнем 2014 року), - розповів він. – Загалом споживчі ціни залишалися стабільними, хоч були деякі виключення, як наприклад, проїзд у таксі».

У Великобританії мінімальна зарплата за годину з 1 квітні цього року складає 7,50 EUR на годину. Про процес її  впровадження розповідав науковий  співробітник Бізнес школи при Університеті Грінвіча Піт Бьорджесс.  Зокрема, він наголосив, що кампанію за її встановлення у  2001 році розпочали  профспілки та громадські активісти Лондона.  Під час конференції йшлося й про політику у сфері мінімальної заробітної плати у так званих нових незалежних країн: у Грузії, Україні, Молдові та Росії. Наприклад, мінімальна зарплата у приватному секторі Грузії -  8 USD на місяць. До речі, в Україні найбільша мінімальна зарплата за 1 годину за весь час незалежності не перевищувала  91 центу. Як повідомила співробітниця Інституту соціології НАН України Наталії Толстих,  в нас провели опитування   громадян, аби з’ясувати їхнє ставлення щодо рівня мінімалки. Українці переконані, що вона повинна складати 4,670 грн.  Неабияку цікавість учасників конференції викликав виступ Юрія Харазішвілі з Інституту економіки промисловості НАН України, у якому він проаналізував принципи нарахування середньої та мінімальної зарплати у контексті тіньової економіки в Україні.

Бідні працівники – виклик для профспілок

Завершилася конференція сесією «Роль профспілок у формуванні політики щодо мінімальної зарплати».  На ній виступила заступниця голови КВПУ Наталія Левицька. Вона звернула увагу на статистичні дані щодо розміру середньої зарплати. 

«По-перше, його визначають з урахуванням міста Києва, де доходи вищі, ніж у інших регіонах, – сказала Наталія Левицька. – Середня зарплата у нас – 5400 грн., і якщо від цієї цифри відрахуємо податки, то вийде 4400 грн. За нашим розрахунком, 60% працівників України отримують зарплату на 20% нижчу від середньої. Тобто – 3534 грн., що не набагато більше, ніж мінімалка».

Профлідерка також відзначила, що в нашій країні мінімальна зарплата не виконує своєї функції. Бо  навіть коли людина працює, вона залишається бідною. При цьому профспілкам важко змінити цю ситуацію, зокрема й через відсутність ефективних перемовин з соціальними партнерами: урядовцями та представниками роботодавців.

«Нещодавно Україну відвідала міжнародна профспілкова місія, яка зустрічалася з деякими урядовцями, й зробила шокуючий висновок: соціального діалогу в нашій країні немає, – зазначила Наталія Левицька. –  Профспілкам треба багато працювати над тим, щоб їхній голос був почутий. Нам потрібно говорити про ці проблеми чесно і працювати над їх вирішенням».

Отже, мінімальна зарплата в Україні наче й виросла, та бідність населення далі прогресує. Парадокс! Зростає невдоволення народу, протести проти політики влади. Незалежні профспілки на боці трудівників - добиватимуться соціального діалогу в країні.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83