Загальні

Ніщо не спинить страйк, час якого настав ВАЖЛИВО!

22 березня відбулася дискусія «Чи можливі в Україні страйки?», організована за  підтримки Регіонального представництва  Фонду Фрідриха Еберта в Україні. Про шляхи захисту трудових прав говорили представники профспілок,  Верховної Ради України, уряду, міжнародних та українських громадських організацій та ін. Лідери й активісти Конфедерації вільних профспілок України також поділилися своїм досвідом проведення страйків та відверто давали оцінку  ситуації з відстоюванням інтересів людей найманої праці.


 

Протестів багато, а страйків - мало

Координатор програми «Діалог громадянського суспільства» Регіонального офісу Фонду ім. Фрідріха Еберта «Діалог Східна Європа» Андрій Макаренко, починаючи дискусію, зазначив, що цей  захід є оффлайн-подією в рамках масового онлайн-курсу «Права трудівників в умовах глобальної економіки».

«Ми вирішили провести  цю дискусію, адже під час онлайн-навчання   передбачається вивчення таких тем, як: укладання колективних договорів, проведення трудових спорів і страйків. Окрім того, ми спостерігаємо в Україні дивну ситуацію:  кількість протестів велика, але трудові права та інтереси трудівників чомусь не захищаються шляхом реалізації саме права на страйк. Тому й пропонуємо пошукати відповідь на це питання».

Загалом, у минулому році в Україні зареєстрували 118 колективних трудових спорів, з яких 112 – на рівні підприємства. Водночас кількість працівників, трудові права яких порушили, постійно зростає: торік вона склала понад 240 тисяч осіб. Ще одна з проблем, яка не втрачає актуальності, - заборгованість з заробітних плат. Наразі трудівникам в Україні винні близько двох мільярдів гривень. Попри це вони не часто вдаються до страйків як захисту своїх трудових прав. Представники профспілок акцентували на тому, що причини  низької страйкової активності в України треба шукати у складних нормативно-правових процедурах, які також затягують вирішення трудових спорів.  

  56 днів для проходження процедур

Про те, що заважає українському профспілковому руху більш активно використовувати такий інструмент, як страйк, говорив зокрема й голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.  До речі, 18% акцій на захист трудових прав членських організацій КВПУ у минулому році відбувалися саме у формі страйку.

Звіт 2016

Діяльність КВПУ у 2016 році (інфографіка)

 

«Ми, у КВПУ, спробували  проаналізувати, як легально можна застрайкувати на наших підприємствах, - розповів Михайло Волинець. – У підсумку вийшло, що  пройти усі необхідні процедури можна за 56 днів. Чому така існує проблема? У законодавстві визначено, що спочатку  формується трудовий арбітраж за згодою сторін, і після цього через десять днів можна рухатися за процедурою до страйку. А що робити, коли не створено трудового арбітражу? Скільки місяців  можна  чекати?...  На жаль, маємо  закони, які створюють рамки і які здебільшого ведуть до «стійла».  Часто їх підтримує влада та інколи – деякі громадські та  профспілкові організації. Дуже важливо навчитися діяти на «лезі ножа» законності, але інакшого виходу немає. Тому коли не виплачувалася зарплата, часто наші незалежні профспілки брали на себе відповідальність за стихійні страйки».

Загрози проекту Трудового кодексу

Михайло Волинець також акцентував на тому, що КВПУ проаналізувала законопроект народного депутата Сергія Капліна №5382.  У цьому документі передбачається зняти заборону на проведення страйків для певних категорій працівників.

«Та законотворець  не пропонує зменшити  процедурні терміни, щоб не доводилося  трудівникам чекати оці 56 днів, зняття бар’єрів, які виникають під час трудового арбітражу, - додав голова КВПУ. – Можна сказати, що це досить популістський законопроект».

Михайло Волинець

Під час дискусії Михайло Волинець підняв ще одну актуальну тему: намагання змінити трудове законодавство не на користь трудового люду. Зокрема, він розповів про загрози, які несе проект Трудового кодексу, який комітет ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на своєму засіданні рекомендував до прийняття парламентом у другому читанні та в цілому.

«Законопроект №1658 – чергова провокація, авторами якого є  прем’єр-міністр  Володимир Гройсман, перший віце-прем’єр Степан Кубів, народні  депутати  Михайло Папієв  та Людмила Денісова, -  вважає Михайло Волинець. - Чиї інтереси вони представляють? Схоже, великого капіталу, роботодавців… І вони мають підтримку в деяких профспілкових колах.  Наприклад, у проекті Трудового кодексу передбачено, що  роботодавець  фактично може  регулювати трудові відносини на підприємстві, а також може звертатися лише до більш чисельної профспілки. І давайте подумаємо: які профорганізації в Україні ж найбільші? Складається враження, що це - замовлення на блокування розвитку громадянського суспільства та незалежних профспілок».

Основоположне право

У цій дискусії  взяв участь і представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лях. Він  відзначив, що право на страйк – одне з основоположних, яке гарантоване як Конституцією, так і міжнародними законодавчими актами, зокрема Конвенцією про захист основоположних прав людини та Європейською соціальною хартією. На його думку, механізми, які регулюють це питання, залишаються «громіздкими». Представник омбудсмена погодився, що сама процедура проведення страйку складна й фактично унеможливлює його реалізацію.

Дмитро Лях

«До речі, комітет Європейської Ради висловив позицію, що Україна порушує ратифіковані міжнародні договори, забороняючи страйк держслужбовців, - рсказав Дмитро Лях. – У наших держслужбовців і парламентарів немає розуміння, що це – запобіжний механізм для уникнення соціального надриву». Дмитро Лях також повідомив, що зараз офіс Уповноваженого  активно співпрацює з головою Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників Веніаміном Тимошенком у напрямку зняття обмеження права на страйк на транспорті. Законопроект, який реалізує рішення ЄСПЛ у справі «Тимошенко та інші проти України», тривалий час перебуває у  парламенті. Як відзначив представник омбудсмена, тільки стимулювання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських та профспілкових організацій спонукає урядовців розробляти такі  необхідні закони.

Профспілкова кампанія - мотивація для парламентарів

У свою чергу, Об’єднання незалежних профспілок працівників цивільної авіації розпочало профспілкову кампанію та закликає профспілківців й небайдужих громадян разом мотивувати парламент ухвалити проект Закону України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк» (реєстраційний №4639 від 11.05.2016 р.). Про це розповів голова профоб’єднання Веніамін Тимошенко. Він також поділився своїм досвідом проведення страйків.

Веніамін Тимошенко право на страйк

«Я особисто брав участь у двох трудових колективних спорах в авіакомпанії «АероСвіт»,  ДП «ЗОД», «АзурЕйр Україна», – сказав Веніамін Тимошенко. – Крім того, у одному галузевому – стосовно незаконних звільнень на «АероСвіті» та «ДонбасАеро». До речі, разом з незалежною профспілкою ДП «ЗОД» ми провели перший в історії України страйк на підприємстві транспортної галузі. Як результат, вирішили усі питання на 99%: поновили незаконно звільнених людей на роботі, змінили директорів-корупціонерів. Зараз порушено кілька кримінальних справ щодо керівників підприємства, і маємо надію, що вони завершаться відповідними вироками».

Авіаційникам було нелегко боротися за трудові права. Як розповів Веніамін Тимошенко,  галузевий колективний трудовий спір, який, згідно з законом,  мав закінчитися у десятиденний термін, тривав 2,5 роки.

«Ми зіткнулися з проблемою: представники держорганів, зокрема Фонду Держмайна,  Мінінфраструктури, Державіаслужби півроку не могли зібратися, щоб  створити примирну комісію, – пояснив профлідер. – Це показує їхню абсолютну безвідповідальність  та те, що у нас відсутня відповідальність за ухиляння від примирних процедур і створення примирних органів».

 Не боятися розширювати практику застосування

Законодавці не поспішають змінювати процедуру страйків через страх, що їх почнуть масово проводити й відбудеться колапс. Юрист громадської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул вважає, що така позиція – помилкова.  

 «Ніщо не спинить страйк, час якого настав, - пояснив він. – У країнах з найбільш жорсткими обмеженнями страйку, як Китай, страйкова активність за останні кілька років виросла на сотні відсотків. Спрощена і менш забюрократизована процедура його проведення встановлює чіткі правила гри для сторін соціального діалогу. І це - гарантія стабільного розвитку  країни в цілому. Якщо у людей немає можливості використовувати право на страйк, вони вдаються до позаправових заходів. Наприклад, в серпні 2016-го на ДП «Красноармійськвугілля» була велика заборгованість з зарплати. На шахті імені О.Г. Стаханова гірники просто відмовилися спускатися у забій. Та після всього цього вони не відчули на собі серйозних  негативних наслідків, окрім пресингу адміністрації».

Георгій Сагдул Трудові ініціативи

Георгій Сандул зауважив, що в українському парламенті наразі відсутня політична воля для спрощення процедури проведення страйків.  Але не лише у законодавстві справа. Варто переймати закордонний досвід у цій сфері.

«Наприклад, дуже дієвий такий механізм, як попереджувальний страйк, який часто використовують греки,– зазначив Георгій Сандул. – Також є солідарні, студентські страйки… Нам варто казати не просто про захист права, а про поширення практики його застосування. Тому ГО «Трудові ініціативи» разом з офісом Уповноваженого зараз працює над запуском амбіційного проекту - платформи «Право на страйк». Його ціль – адвокація законодавчих ініціатив та просування  права на страйк, як найбільш ефективного засобу захисту прав працівників».

 

Медіа

Галерея зображень

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83