Міжнародні

Доповідь ООН: Трудові права - це права людини ВАЖЛИВО!

У  доповіді ООН про право на свободу мирних зібрань критикується "штучне розмежування" між трудовими правами і правами людини.


 

Організація Об'єднаних Націй опублікувала доповідь про права на свободу мирних зібрань та на об'єднання на робочому місці, яка була  представлена на 71-й сесії Генеральної асамблеї ООН.

У документі, підготовленому спеціальним доповідачем ООН Майна Кіаї, йдеться про те, що зростаюча концентрація влади корпорацій послаблює трудові права. І хоча, згідно з вимогами міжнародного права,  держави зобов'язані поважати і сприяти дотриманню прав трудящих, але вони часто виявляються нездатними забезпечити це через вплив транснаціональних корпорацій.

Цитата Кіаї ООН

Зараз працівники потребують захисту більш ніж коли-небудь: глобалізація призводить до безпрецедентного зростання складних глобальних ланцюжків постачань, масової міграції робочої сили та збільшенню частки тіньової економіки. Більшість трудівників в світі працюють поза правовими рамками, не охоплені колективними угодами й не можуть розраховувати на захист профспілок.

«Наш світ і глобалізована економіка змінюються стрімкими темпами, – сказав Кіаї. – Й тому дуже важливо, щоб інструменти, якими ми користуємося для захисту трудових прав, змінювалися так само швидко.  Першим кроком до досягнення цієї мети має стати ліквідація застарілих і штучних розмежувань між ними і правами людини в цілому. Трудові права – це права людини. А здатність впроваджувати ці права на робочому місці – запорука того, що трудящі зможуть скористатися і безліччю інших своїх прав: економічних, соціальних, культурних, політичних та інших».

Одні з найбільш серйозних порушень здійснюються стосовно працівників неформального сектора економіки, мігрантів та жінок, зайнятих на підприємствах глобальних ланцюжків постачань. У доповіді особливу увагу звернено на недотримання прав робітників-мігрантів. Зокрема у  цьому контексті у документі згадуються: система «кафала», яка діє в країнах Перської затоки;  програма для іноземних працівників в Сполучених Штатах Америки; «чорні бригадири» - практика посередництва з найму робочої сили в Великобританії.

Жінки змушені виконувати низькооплачувану і непрестижну роботу в найменш захищених сегментах світової економіки. Гендерний розрив у заробітній платі складає 77%. Саме жінки виконують більшу частину неоплачуваної роботи з догляду. Багато хто з них стикається із словесними образами, фізичним або сексуальним насильством, сексуальними домаганнями або зґвалтуваннями на робочому місці.

У доповіді ООН наголошується, що скоординована атака на права трудящих відбувається як на національному, так і на міжнародному рівні. У 2012 році група роботодавців МОП виступила із заявою про те, що права на страйк, яке захищене Конвенцією № 87, взагалі не існує.

Багато держав виявляються нездатними забезпечити захист права працівників на свободу мирних зібрань. Так, у Саудівській Аравії та Китаї існує пряма заборона на діяльність незалежних профспілок, а в Єгипті та  Південній Кореї – їх взагалі знищують . В Індії нові закони спрямовані на підвищення гнучкості трудового законодавства у цій сфері.  Адміністрація штатів в США надає пільги компаніям Nissan і Volkswagen за умови, що їхні працівники не будуть створювати профспілки. У доповіді міститься критика дій Міжнародного олімпійського комітету та ФІФА у зв'язку з тим, що ці організації не використовують свої повноваження для того, щоб впливати на   забезпечення захисту прав працівників на такі країни як Бразилія, де проходили Олімпійські ігри 2016 року, і Катар, де планується проведення чемпіонату світу з футболу.

Створена міжнародними компаніями система корпоративної соціальної відповідальності є багатомільярдним механізмом  добровільного контролю дотримання галузевих стандартів, який виявився зовсім неефективним. Він різко відрізняється від таких обов'язкових для виконання договорів, як Угоди про пожежну безпеку та будівельні  норми в Бангладеш, яка була укладена в результаті переговорів із профспілками.

У заключній частині доповіді міститься низка рекомендацій державам, роботодавцям та громадянському суспільству, у тому числі профспілкам, а також МОП і ООН.

Держави повинні ратифікувати всі відповідні міжнародні та регіональні правозахисні інструменти, в тому числі Конвенції МОП № 87 і 90. Вони мають забезпечити можливість  реалізувати свої права    усім  людям, незалежно від типу їхньої роботи, галузі або імміграційного статусу.

Роботодавці повинні визнати право працівників на створення профспілок, участь в колективних переговорах і діях, у тому числі право на страйк. Вони мають припинити практику знищення профспілкових організацій та  застосування репресивних заходів проти активістів.

Профспілки і громадянське суспільство повинні працювати більш тісно. Правозахисні організації мають включити питання прав трудящих у свої основні програми діяльності. Профспілкам треба  докласти більше зусиль для того, щоб охопити традиційно безправні групи трудящих, зокрема мігрантів і працівників неформального сектора.

ООН повинна включити права трудящих в усі свої програми і гарантувати їх захист в процесі надання позик та проведення тендерів.

Доповідь ООН про трудові права

За матеріалами: industriall-union.org

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83