Міжнародні

Інноваційні технології та нові форми зайнятості – виклики та можливості для профспілок ВАЖЛИВО!

Світ стрімко змінюється і новітні технології все ширше впроваджуються у різних сферах нашого життя. Змінюється характер виробництва, й відповідно - робочі місця. Крім того, технологічний розвиток впливає й на характер трудових відносин. Й чи будуть ці зміни на благо людей найманої праці або ж навпаки – під великим питанням. Адже вже сьогодні все більше працівників мають нестандартні форми зайнятості, й роботодавці ефективно користуються цим. А часу для роздумів у профспілок майже нема – бо ж необхідно реагувати на інновації. Про те, як захищати молодих трудівників,  дискутували на нещодавній міжнародної конференції «Нові форми зайнятості молоді», організованій Пан’європейською регіональною радою Міжнародної конфедерації профспілок (ВЕРС) та її Молодіжним комітетом. Відбувалася вона у Баку. У цьому зібранні взяли  участь молоді профспілкові лідери та активісти Албанії, Азербайджану, Данії, Естонії, Казахстану, Молдови, Росії, Сербії, Туреччини та України. КВПУ представлялаголова молодіжного комітету Олеся Брязгунова, яка також є віце-президентом МК ВЕРС.


 

Профспілківці з різних країн, обговорюючи ситуацію з працевлаштуванням молоді, говорили про схожі проблеми:  безробіття, невідповідність освіти вимогам роботодавців, лібералізація трудового кодексу, існування бідності серед працівників, нестійка та нестандарта зайнятість і низький рівень членства молодих працівників у профспілках.

конференція баку

Про молодіжну політику Азербайджану розповідав голова Конфедерації профспілок Азербайджану (AHIK) Саттар Мехбалієв. Зокрема, він акцентував на тому, що профспілка виділяє стипендії школярам та студентам та фінансово допомагає отримувати вищу освіту дітям із малозабезпечених сімей.

«Поступ кожної держави пов’язаний з її молоддю, – констатував профлідер. –  Країни, у яких молодь навчається і здорова, обов’язково буде всебічно розвиватися. Крім того важливо, щоб жінки могли реалізуватися на рівні з чоловіками. А на посади повинні брати не з урахуванням віку, а за рівнем знання і навичками».

У свою чергу, представник Міністерства праці Азербайджану Іса Хасанов  відзначив,  що в зв'язку з падінням цін на нафту і девальвацією національної валюти, загальним ослабленням економіки, молодіжне безробіття складає 9,9%. Наразі в країні реалізовуються спеціальні програми для працевлаштування молоді.

«Ерозія» на ринку праці

Координатор програм МКП-ВЕРС Анна Сальникова  зосередилася на тому, як  проблеми молодіжної зайнятості розглядають на міжнародному рівні. У МКП відзначають, що молоді люди часто змушені нестандартно працевлаштовуватися, й при цьому їхні трудові права часто порушуються. 

«Ми можемо спостерігати «ерозію» на ринку праці, – зазначила Анна Сальникова. – Тобто з’явилися нові форми, які навіть чітко законодавчо не регулюються. Звісно, так зайняті різні демографічні групи, але молодь – найбільше». 

Серед найпоширеніших тенденцій можна виділити: поширення дистанційної зайнятості, надомної праці, найму за строковий трудовим договором, нестабільної самозайнятості. Також все більших масштабів набуває працевлаштування у формі роботи в рамках платформ. Наприклад, за таким принципом діє відомий сервіс таксі «Uber», який віднедавна з’явився і  діє в Україні. Водії мають змогу зареєструватися у цій платформі й клієнти їх можуть викликати за допомогою мобільного додатку. До речі, британські профспілки вже звинуватили компанію у тому, що її водії працюють фактично в умовах «нульового контракту»:  не мають жодних гарантій щодо мінімального заробітку й навіть можливості щорічної оплачуваної відпустки.

Ще одна тенденція, яка притаманна інноваційним сферам, –  відсутність робочого місця. Тобто працівникам дають лише завдання, й не важливо як і де вони його виконуватимуть. Це дозволяє роботодавцям також економити на облаштуванні робочих місць. Молодим людям до вподоби така зайнятість, бо вони відчувають більшу свободу й не змушені щодня ходити на роботу. Працювати з ноутбуком вони можуть і в кафе, і на березі моря. Але з іншого боку, працівник використовує власні ресурси для праці,  може перепрацьовувати й не мати соціальних гарантій.

Диджиталізація – благо чи джерело нових проблем?

Представниця МКП Года Невераускайте закликала звернути на наслідки поширення новий технологій на підприємствах. Багато експертів вважає, що диджиталізація (від англ. digitalisation – переведення інформації, даних в цифрову форму, автоматизація процесів ) розпочала четверту  промислову революцію. А це означає, що  змін у виробництві, наданні послуг та трудових відносинах не оминути.

З одного боку,  диджиталізація може полегшити життя працівників: завдяки автоматизації їм не доведеться виконувати небезпечну роботу чи монотонні завдання, що займають багато часу, а спілкування з колегами та керівництвом стане ефективнішим. Відповідно, баланс роботи його особистого життя повинен змінитися вбік другого, адже у працівника має з’явитися більше вільного часу.  Але є й песимістичні прогнози. Диджиталізація може зумовити скорочення робочих місць, і навіть спричинити погіршення умов  праці. Представники європейських профспілок серед ризиків виділяють:  розмиття бар'єрів між приватним і трудовим життям, посилення  нагляду і контролю за співробітниками, поляризація робочих місць (збільшення низькокваліфікованих і дуже висококваліфіковані працівники), зростання нерівності  та конкуренції на ринку праці.

Профспілки не можуть бути осторонь цих процесів й повинні вчитися захищати трудівників  у нових умовах. А часу для навчання фактично немає.

Час діяти

У рамках конференції молоді лідери та профспілківці обговорювали ситуацію поширенням нестандартних форм зайнятості в своїх країнах та працювали в групах, щоб  визначити конкретні дії, які  можуть зараз зробити профспілки. Зокрема, вони зійшлися на  думці,  що нові форми зайнятості несуть як виклики, так і можливості для профспілок. Наприклад,  профорганізації можуть залучати до своїх лав молодь. 

Профспілківці визначили, що необхідною є тісна співпраця органів влади і профспілкових організацій щодо законодавчого регулювання та моніторингу сегментів ринку, де нестандартні форми зайнятості найбільш поширені. Крім того, треба  підвищувати рівень обізнаності молоді щодо їхніх трудових прав. А самим профспілкам треба змінюватися: модернізовувати свої структури, щоб відповідати очікуванням та потребам молодих працівників. Важливо й посилювати свою присутність в соціальних мережах для зв'язку з потенційними членами.

Щодо залучення нестандартно зайнятих молодих людей, то тут учасники конференції бачать кілька напрямів роботи: визначення цільових секторів і груп для майбутньої органайзінгової роботи; розробка спеціальної методології роботи; систематизація аналітики і досвіду та дослідження у цій сфері.

Президент Молодіжного комітету ВЕРС Тетяна Маріан зазначила, що усі напрацювання будуть враховані комітетом й вони використовуватимуться під час подальшої роботи. Водночас національним профспілковим центрам на своєму рівні потрібно звернути увагу на новітні тенденції й реагувати на них. 

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83