Профспілкові організації стали на захист керівника підприємства

Кілька днів тому працівники ДП «Завод імені В.О. Малишева» провели мітинг зі збором підписів під колективним зверненням до Президента України на підтримку діючого генерального директора Олександра Хланя. Оскільки намагання змінити керівництво викликало соціальну напругу в трудовому колективі під петицією автографи залишили близько 3,5 тис. трудівників підприємства. Акцію організували Об’єднана профспілкова організація при ДП «Завод ім. В.О. Малишева» та тамтешній первинний осередок Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості», Захід не залишився поза увагою Конфедерації вільних профспілок України, її Харківської обласної організації, а також Центральної Ради ВПС «Захист справедливості», які делегували на нього своїх представників: заступника голови Молодіжного комітету КВПУ Гліба Колесова, голову Харківської обласної організації КВПУ Володимира Демиденка та голову Центральної Ради ВПС «Захист справедливості» Віктора Стратана.

Як стало відомо, рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 травня 2019 року Державному концерну «Укроборонпром» заборонено звільняти Олександра Хланя з посади генерального директора ДП «Завод імені В.О. Малишева» до розгляду питання по суті.

Володимир Демиденко прокоментував події, які передували акції. «Захист роботодавця не є властивим для діяльності профспілкових організацій, оскільки вона направлена передусім захищати працівника від свавілля роботодавця, – розповів він. – Тому, щоб уникнути різних тлумачень, слід зробити екскурс в історію багатостраждального заводу і проаналізувати роль профспілкових організацій в становленні підприємства. За роки незалежності країни в житті найбільшого харківського оборонного заводу були складні періоди. Відсутність замовлень, банкрутство, зрив контрактів, спроби розділити завод на окремі підрозділи, відчуження цехів і територій, величезна багатомісячна заборгованість із зарплати – все це не сприяло зростанню іміджу підприємства в очах харків’ян. Серед обивателів склалася думка, що завод доживає останні дні і буде порізаний на металобрухт, як його «побратими» по нещастю».

Слід зауважити, що первинному осередку ВПС «Захист справедливості» виповнилося вже 10 років, створили його на початку 2009-го. На той час на заводі працювало менше двох тисяч осіб, середній вік – 51 рік. Заборгованість із зарплатні становила більше ніж за дев’ять місяців.

«Нестерпні умови праці, дахи цехів протікали і вода лилась на обладнання під електричним струмом, люди працювали по коліно у воді, – продовжує очільник Харківської обласної організації КВПУ. – У зимовий період виробничі приміщення не опалювались, а влітку стояла нестерпна спека. Повне недотримання норм з охорони праці. До працівників ставились, як до бидла».

З початку 2009-го по травень 2016 року завод лихоманило від акцій протесту у зв’язку з багатомісячною невиплатою заробітної плати, невиконанням умов колективного договору. Люди на робочих місцях відмовлялись приступати до роботи, пікетували адмінбудівлю підприємства та обласної державної адміністрації, вдавались до радикальних заходів – перекривали вулиці міста й автошляхи. За цей період Національною службою посередництва і примирення зареєстровано декілька колективних трудових спорів, при цьому керівництво підприємства заявляло, що на вирішення нагальних питань немає коштів.

«Коли нам заявляють, що немає коштів на виплату працівникам заробітної плати, то ми починаємо їх шукати, – розповідає Володимир Демиденко. – Тобто, з’ясовувати, куди ж вони поділись. А тут все просто: гроші заводу елементарно розкрадали за шахрайськими схемами. Ми ініціювали перевірки, які чітко показали незаконне виведення коштів з державного підприємства. Навіть відкриття кримінальних проваджень на керівників заводу, які змінювали один одного, не зупиняло наступників користуватися злочинними схемами».

У травні 2016-го на посаду генерального директора підприємства призначили Олександра Хланя. При першій зустрічі із профспілковим активом він ознайомив присутніх зі своїм стратегічним планом розвитку заводу за пріоритетними напрямами: повна ліквідація заборгованості із заробітної плати, зростання випуску продукції і доходів, збільшення заробітної плати, перспективи високої конкурентоспроможності, укладення нових договорів і контрактів, модернізацію виробництва.

Тобто плани – грандіозні, Та у трудовому колективі сумнівалися, чи будуть вони реалізовані. Однак підприємство закінчило 2016-й з обсягом реалізованої продукції 1212,0 млн грн, тобто збільшило утричі реалізацію продукції порівняно з попереднім роком. Ще переконливіші показники у наступні роки:

у 2017-му – 2146,3 млн грн, у 2018-му – 2530,1 млн грн. Підприємство зі збиткового стає прибутковим. Чистий прибуток у 2018 році склав майже 500 млн грн і це при тому, що завод – у процедурі банкрутства, що унеможливлює починати великі проекти з отриманням передоплати за замовлення від державних підприємств, установ та організацій. За таких обставин підприємство повинно працювати на власних оборотних коштах. Робити невеликі проекти, продавати їх, отримувати гроші, знову запускати проект.

Тобто, за останніх три роки завод має рекордні показники: товарний випуск і реалізація виросли в рази, що досить незвично навіть для успішного машинобудівного заводу.

Так що ж сталось? «У межах наших можливостей було проведено фінансовий моніторинг підприємства, – продовжує співрозмовник. – Усього за три роки надійшло на завод 4,5 мільярда гривень, що дало змогу погасити заборгованість із зарплати, налагодити її регулярну виплату двічі на місяць, частину коштів скерувати на поліпшення інфраструктури і умов праці людей».

За три роки шість разів зростали тарифні ставки і оклади працівникам заводу. Середня заробітна плата станом на 1 квітня сягнула майже 11 тис. грн. Для порівняння: у грудні 2015 року вона становила 5,4 тис. грн.  Кількість робочих місць збільшилася до 3800. На завод пішла працювати молодь. Відтік професійних висококваліфікованих кадрів припинився повністю. 27 травня проведено сьоме підвищення тарифних ставок на 25%.

«За повідомленням активу нашої первинної профспілкової організації заводу, адміністрація підприємства планує подальше підвищення заробітної плати для усіх категорій, щоб розмір зарплатня був вищим за середній по Україні, також вона готова почати вельми важливий проект із медичного страхування співробітників та ініціювала розширити соціальний пакет та взяти на себе оплату страхових внесків для тих, хто братиме участь в системі страхування. На реалізацію цього проекту в нинішньому році передбачається витратити 2 мільйони гривень», – зазначає Володимир Демиденко.

Підприємство диверсифікувало ринки збуту продукції спеціального призначення. У заводу з’явився новий експортер і нове замовлення, яке дозволить зберегти стабільність щодо завантаження і надходження грошових коштів.

«Саме тому і стає зрозумілим, чому профспілкові організації підприємства разом з працівниками заводу стали на захист Олександра Хланя, а не продовження з ним дії контракту отримало спротив знизу, – вважає очільник обласної організації КВПУ. – Заміна успішного керманича з такими показниками підприємства у період його становлення при процедурі банкрутства є неприпустимим. Це не державницький підхід».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *